Update files/uk/web/javascript/guide/modules/index.md

files/uk/web/javascript/guide/modules/index.md

@@ -14,7 +14,7 @@ page-type: guide
 
 Складні проєкти потребують механізму розбиття програм на JavaScript на окремі модулі, котрі можуть бути імпортовані при потребі. Node.js вже тривалий час має таку можливість, крім того, є низка бібліотек і фреймворків JavaScript, що дають змогу користуватись модулями (наприклад, модульні системи на основі [CommonJS](https://uk.wikipedia.org/wiki/CommonJS) і [AMD](https://github.com/amdjs/amdjs-api/blob/master/AMD.md), як то [RequireJS](https://requirejs.org/), а геть нещодавно – [Webpack](https://webpack.js.org/) і [Babel](https://babeljs.io/)).
 
-Усі сучасні браузери нативно підтримують модульні можливості, без потреби трансляції коду. Це однозначно добре: браузери можуть оптимізувати завантаження модулів, роблячи його більш ефективним, ніж потреба використати бібліотеку й виконувати всю надлишкову обробку на клієнтському боці й зайві ходки в мережу. Проте це не робить пучкарі штибу Webpack зайвими: пучкарі все одно гарно справляються з поділом коди на порції розумного розміру, а також здібні до інших оптимізацій, я к то мініфікації, вилучення мертвого коду та перетрушування дерева.
+Усі сучасні браузери нативно підтримують модульні можливості, без потреби трансляції коду. Це однозначно добре: браузери можуть оптимізувати завантаження модулів, роблячи його більш ефективним, ніж потреба використати бібліотеку й виконувати всю надлишкову обробку на клієнтському боці й зайві ходки в мережу. Проте це не робить пучкарі штибу Webpack зайвими: пучкарі все одно гарно справляються з поділом коди на порції розумного розміру, а також здібні до інших оптимізацій, як то мініфікації, вилучення мертвого коду та перетрушування дерева.
 
 ## Введення прикладу